Ця історія про тих з нас, з ким життя стається. Що відбувається, коли зв'язок причини і наслідку перестає бути зрозумілим.
Я документую наївну візуальну субкультуру громадського простору, що набула особливого поширення коли розпад Радянського союзу зустрів глобалізацію. Головною особливістю цієї культури для мене є відсутність свідомого автора. Об'єкти міського середовища формуються випадковою взаємодією непов'язаних між собою людей, помилками, руйнуванням, дикою рослинністю. Зрештою — ніким. На все Воля Божа.
Всі об'єкти, зібрані в книзі, сфотографовані без будь якого втручання з мого боку. Але в більшості знімків я вирізав тло, аби ізолювати предмети від того хаосу, що зазвичай є їх оточенням.
«Львів — Божа Воля» — це маршрут автобуса, що стартує від Янівського цвинтаря, і сполучає місто з маленьким селом, загубленим в лісах на самому кордоні з Польщею. Назва є художнім образом і не прив'язує до географії.